ВІТАЮ!!! ЗАПРОШУЮ ДО МАНДРІВОК ГОРАМИ І ПОЛОНИНАМИ КАРПАТ!!! Welcome to the Carpathians!!

 

ЧИВЧИНСЬКІ ГОРИ

Чивчинські гори - гірський масив в Українських Карпатах. Географічно Чивчини знаходяться у Верховинському районі Івано-Франківської області, частково у Чернівецькій області і є північно-східним продовженням масиву Мармароси. Вершини головного хребта виконують роль українсько-румунського кордону. Протяжність хребта в межах України становить 62 кілометри (загалом від гори Стіг до гори Крецела (1853 м.) вже на території Румунії 67 кілометрів). Вершини оточені долинами річок Васер і Рускова на південному заході і долиною більш відомої річки - Чорний черемош на північному сході. Найвища тутешня вершина - гора Чивчин висотою 1769 м. над рівнем моря. Чивчини складаються з кристалічних порід,мармуру, гнейсу та пісковиків. Переважаючі форми рельєфу скелясті, місцями трапляються і льодовикові. На самій горі Чивчин трапляються виходи на поверхню порфіритів, що є найдавнішими породами вулканічного походження. Завдяки своїй значній віддаленості від великих населених пунктів, безпосередній близькості державного кордону в цих горах залишаються незаймані букові та ялинові ліси, які покривають гори до висот 1300 - 1500 метрів відповідно. Вище знаходиться пояс криволісся та субальпійських луків. Тутешні гори є практично не заселені людьми.

     В румунській літературі Чивчинські гори і Мармароси розглядають як один масив. Зрештою, з геологічної точки зору Чивчини і є частиною масиву Мармароси. Головний хребет розгалужується численними відрогами: Регєска Велика, хребет Руський Діл, відріг Керничого, відріг Боршутина, хребет Прелучний, хребет Добринь, відріг В.Будичевської - Чурюс, хребет Чивчин, хребет Альбін, хребет Лостунь, хребет Баласинів в верхів"ях Лостуня, хребет Ротундул. І наршті від гори Палениця (1750 м.) відходить хребет, що сполучає Чивчинські гори з Гринявськими.

     Значну частину рельєфу чивчинів займають полонини, які мають значну протяжність (довші полонини в межах Українських Карпат є тільки в Гринявських горах). Доречі, гора Палениця (полонина Палениця) вважається найвищим плоскогір'ям в Україні. Південна частина хребта є стрімкою, а північна навпаки - полога. Верхів'я хребта від гори Коман до гори Крецела вкриті важкопрохідним густим жерепом - це неодмінно ще одна причина "відчуженості" цих гір. Для Чивчинів є характерні скали-останці, або як їх ще називають "баби" висотою до 10-ти метрів.

     Для походу по Чивчинських горах найзручнішим пунктом виходу є село Верховинського районі Івано-Франківської області - Буркут (900 м над рівнем моря), а на північну частину - село Шибене (857 м над рівнем моря). 

 
                                     ЧЕРЕМОШ  РОЗДІЛЯЄ ЧИВЧИНИ І ГРИНЯВИ

 

     Буркут - є найдавнішою польською бальнеологічною здравницею. Часи розквіту курорт Буркут переживав протягом 20-х років ХІХ ст. Тоді там було збудовано більше 15 вілл. Але у 1848 році під час придушення революційних заворушень курорт був зруйнований австрійським військом. Наступною перепоною розвитку курорту стала Перша світова війна. А зараз це просто маленьке сильновіддалене село високо в горах.

     З Чивчинів відкриваються прекрасні краєвиди як в українську, та і в Румунську сторони. Особливо цікавить всласне ромунська сторона, там знаходяться піки, що значно перевищують Українську Чорногору. З гори Гнітеса відкривається чудова панорама на роднянські Альпи до яких всього 25 кілометрів по прямій. В сторону заходу-південного заходу бере початок пасмо Родни. Це спочатку гора Мунчель (1703 м над рівнем моря), далі гора Магура (1602 м), а потім... гора Великий Петрос (2305 м над рівнем моря!!!). Трохи вгиб видніється гора Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), гора Галатулуй (2057 м). З Гнітеси Роднянські Альпи повністю не видно, їх віддалену частину закриває гора Крецела (1851 м). На схилах цієї гори бере початок ріка Білий Черемош. Лівіше від Крецели видніються гора Інеул (2280 м), гора Верфу Росул (2225 м), гора Прелучілє Гагі (1851 м), Деалуль Косорбіі (1594 м) і гора Онулюй (1932 м над рівнем моря). Думаю Ви здогадались, що тут є на що пидивитися...

     Крім вличних гір тут варто звернути увагу на групу скель "Камінь Мокриню", яка складається з вапняків тріасового періоду. Вийти до цих скель можна з долини потоку Мокринчика, який впадає в ріку Чорний Черемош на пів кілометра нижче клаузи Лостунь. Ця клауза є найбільшою в Карпатах греблеб зі шлюзом, і розташовано вона на висоті 1160 м над рівнем моря.

 

                                                                                                ГРИНЯВСЬКІ ГОРИ

Ці гірські хребти є орографічним продовженням флішового пасма Чорногори. На південному заході долини Чорного Черемоша, Москатина й Сарати відділяють їх від кристалічних Мармароських гір. На північному сході абсолютні висоти спадають депресії Верховина (Жаб'є) - Путила. Сучава з Ізвором і верхня Кирлібаба відділяють їх від Обчин Буковинських. У межах цього регіону виділяють дві основні частини, які розділені долиною Білого Черемоша. Західна, або ж Гринявські гори, розташовані на вододілі між долинами Чорного і Білого Черемошів. На вододілі вирізняються два паралельні хребти - Пнєвії (1585 м) - на півдні і Скупової (1579 м) - на півночі, які між собою розділені пониженням із висотою 1146 - під Стовпним. Хребет Пневія простягається від перевалу Шия (1390 м) через Бабу Людову (1586 м) іПогребтину (1610 м) до полонини Лукавиці (1506 м). Західні схили хребта є короткими й обривисто спадають до долини Чорного Черемоша. На схід відгалужується низка кількакілометрової довжини бокових хребтів, які досить полого спадають до долини Білого Черемоша. Хребтова лінія є монотонною, вершини заокругленими. На пасмі можна побачити широкі й мальовничі полонини, як, наприклад, Гостів, Пнєв'є, Дошина, Дуконя, Михайлова.

                                                                                                                                                                                                 

 

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru