ВІТАЮ!!! ЗАПРОШУЮ ДО МАНДРІВОК ГОРАМИ І ПОЛОНИНАМИ КАРПАТ!!! Welcome to the Carpathians!!

 

                                        ПІП ІВАН ЧОРНОГІРСЬКИЙ

Білий слон (укр. Білий Слон, пол. Biały Słoń) - колишня польська астрономічна і метеорологічна станція на горі Піп Іван побудована Варшавським університетом. Знаходиться на території Верховинського району Івано-Франківської областіУкраіни. 

Працювала з 1938 по 1941 роки. Після Великої вітчизняної війни обсерваторію зробили філією ГАО НАНУ, але невеликий колектив ГАО не зміг відродити обсерваторію на горі Піп-Іван, філія практично так і не функціонував. 

 Історія 

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень. 

У 1935 році інженер, генерал Леон Бербецкій від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували побудувати в Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. У той же році командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів Казімєжа Марчевського та Яна Погоского. 


Будівництво розпочалося влітку 1936 року. 

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу - каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно жителі навколишніх сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван 33 ящиків з елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг. 

Стіни обсерваторії, побудованої в стилі конструктивізму, складені із вапнякових блоків і сягають 1,5 м в товщину на рівні цокольного поверху та 1 м - на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між штукатуркою і кам'яною кладкою закладено прошарок просмоленим пробки. Споруда має два поверхи зі східного боку і п'ять - з західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південного боку розташована ротонда, де розміщувався телескоп. 

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося 29 липня 1938 року. Вона складалася з 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них - конференц-зал, приміщення керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментов т.д. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню. 

В обсерваторії працював виходець із села Микуличина Владислав Мідовіч. Тут же він і жив разом з дружиною і сином. Ще кілька чоловік допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників. 

 Наукові дослідження 1937-1939 рр. 

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав 1937 Мацей Білицький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії комети Юрофф-Ахмар-Гассель. Отримані таким чином дані були опубліковані в журналі Варшавської обсерваторії у 1938-1939 роках. 

Навесні 1939 року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. Робота проводилася з зірками, що населяють Чумацький Шлях. Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у Варшаві, загинув під час Варшавського повстання 1944 року. 

У квітні 1939 року в обсерваторії прибув магістр Стефан Щербак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій комети Брукса. Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щербак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період військових дій. 

Друга Світова війна 

Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило в Будапештську астрономічну обсерваторію, потім до Відня, звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований трілінзовий об'єктив знаходиться в Сілезькому планетарії. 

Будинок обсерваторії та залишки обладнання в кінці 1939 року перейшли у власність радянських властей. До червня 1941 року тут проводилися метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини астрографа до Львова, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету. 

Надалі приміщення було закинуто, і місцеві жителі розтягли з неї все, що представляло якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. З них вони зробили великі чани, в яких варять сир. 

Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалася. 

 Сучасний стан 

У жовтні 1996 року в Яремче відбулася науково-практична нарада «метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено урядам України і Польщі. 

Івано-Франківська філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна лабораторія - роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та розчинів, які використовуються при будівництві будівлі. На замовлення Головного управління будівництва та архітектури обласної держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації обсерваторії.Але до цих пір не визначено функціональне використання обсерваторії. 

Одні запевняють, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук, професор А. Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, у тому числі лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень. 

За участю провідних вчених України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектно-будівельних організацій у 2002 році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі 24 січня 2002, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але і як екскурсійно-туристичний об'єкт. Польські вчені звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи над проектом. 

На початку жовтня 2002 року голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк надіслав Президентові Леоніду Кучмі листа про необхідність підтримати ідею відбудови і відновлення роботи обсерваторії. Наприкінці листопада 2002 року на адресу Вишиванюка надійшов лист від першого заступника глави Адміністрації Президента України Валерія Хорошковського про те, що «розглянуто та визнано слушними пропозиції ОДА щодо необхідності винесення на рівень міжурядових переговорів питання відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії, розташованої на вершині гори Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської області ». З цього приводу Міністерству закордонних справ України було дано відповідне доручення. 

Незважаючи на 50 років запустіння і руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані. Необхідно відновити дерев'яні перекриття, столярні вироби, дах, виконати заново все інженерне забезпечення. Але перш за все потрібно відновити дорогу від лісництва у присілку Явірник до обсерваторії.            
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.                                                                                                                      

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru