ВІТАЮ!!! ЗАПРОШУЮ ДО МАНДРІВОК ГОРАМИ І ПОЛОНИНАМИ КАРПАТ!!! Welcome to the Carpathians!!

 

                              ОБРАЗИ ГУЦУЛЬСЬКОГО  НАРОДУ.

      Дуже оригінальна і мальовнича гуцульська одежа ( ноша ). Вона відрізняється на стільки від інших типів ноші, що коли гуцули появлялися де-небудь поза своєю територією, то звертали на себе загальну увагу. Перед усім, вона була коротка, легка та тепла. Такої вбері вимагав гористий терен, де треба скакати по камінню, перелазити часто плоти і повалені дерева, вискакувати та зсідати з коня, а також нерівномірне підсоння, в якім бувають дуже гарні дні і холодні ночі. При тім, вона було сильно барвистою. Тому здалека впадала в очі. Переважали у ній біла, чорна   барви (кольори), що гарно відбивалися зимою од білого снігового фону, а влітку– од  зеленого трав’янистого.

     Жінки носили довгі сорочки, що сягали аж до литок. Обшивка, дуди і уставки були вишивані. Понад Білим Черемошем – вишивані і рукави. Така вишивана сорочка вимагала багато праці, тому була дорога. Замість сукні гуцулки носили дві запаски, одну – спереду, другу – ззаду (в будень і коло дому – тільки задню, а спереду – фартужок), які у поясі приперізувалися крайкою (окрайкою), або букурійкою (вузьким ремінцем). Капці, капчури, онучі й постоли – як у чоловіків. Зимою вдягали суконні наколіннці які перев’язували вище колін. На сорочку вдягали киптар і сердак, як  чоловіки, так само й кожух. При парадних виступах носили довгу білу гуглю (білу накидку без рукавів з капюшоном з шерстяної домотканої тканини), а замість фартушка – шовкову хустку, яка спадала у формі трикутника. На шию вішали лискавки (блискучі скляні перелки), писані пацьорки (силяні), клокички і згаради (срібні монети, насиляні на ланцюжку або мосяжні хрестики). Голови дівчат літом і зимою не були покриті: волосся змащене, заплетене у дві малі кіски, з переділом посередині: обі кіски одразу при голові іноді були з”єднані в одну грубшу косу. Гуцулки чесалися тільки раз на тиждень, а щоби волосся держалося, сплітали його сильно волічкою, яка спадала на плечі. Молодиці мали на голові хустки,   а у великі свята перемітки або рантухи, які вже тоді  почали виводитися. В руках носили палички, якими страші підпиралися.

     Гуцульська одежа була дорога, бо багато коштували вишивки та всякі прикраси. А ще гуцули любили гоноритися, то не дивно, що багато з них потратили свої маєтки на одежі та забави. З їх добродушністю граничить і велика легкодушність.

                                                                                                                                                                       

Відправити в DeliciousВідправити в DiggВідправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в StumbleuponВідправити в TechnoratiВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в BobrdobrВідправити в LiveinternetВідправити в LivejournalВідправити в MoymirВідправити в OdnoklassnikiВідправити в VkcomВідправити в Yaru