CARPATY

ВІТАЮ!!! ЗАПРОШУЮ ДО МАНДРІВОК ГОРАМИ І ПОЛОНИНАМИ КАРПАТ!!! Welcome to the Carpathians!!

 

                              МЕНЧУЛ КВАСІВСЬКИЙ

    У минулому місцеві жителі-гуцули займалися переважно тваринництвом і тільки незначна частина працювала на лісозаготівлях та інших промислах. Постало питання про економічний розвитоквідсталих гірських регіонів імперії, створення робочих місць. Вивчивши досвід гірських регіонів, що розташовані у Альпах, уряд Австро-Угорської імперії вирішив розвивати молочно-сироварну галузь. Карпатські полонини нічим не поступалися альпійським. Деякі дослідники, побувавши на гірських луках-полонинах Карпат навіть стверджували про кращі умови карпатських високогірних лук для розвитку сирної промисловості. Зокрема Еде Еган у своїй праці за 1890 рік «Економічні можливості наших Карпат» порівнює Швейцарські Альпи та Східні Карпати. Він пише, що умови високогірних лук Карпат є створені самою природою, менш скалисті за Альпи і більш пологі, у складі травостою є більше кормових видів, а чисті джерела і гірське повітря є дуже сприятливими для виробництва різних сортів сирів. Тому у кінці 19-го століття уряд Австро-Угорщини розробив спеціальну державну програму розвитку полонинського господарства для налагодження виробництва єментальського сиру. Еде Еган писав, що відомий на весь світ Єментальський сир «король сирів» можна копіювати і в рівнинних місцевостях, але такий сир, як Швейцарський, з відмінним смаком, окрім Швейцарських Альп, можна виготовляти тільки на високогірних луках полонин Карпат. Отже, напрямком подальшого економічного розвитку Рахівщини є підтримка вирощування ВРХ та виробництва сиру і збуту молочної продукції. На полонині Квасівський Менчул було влаштовано зразкове полонинське господарство і налагоджено виробництво єментальського сиру. У великих містах імперії організовували виставки сиру і масла, де молочній продукції з Карпат давали високу оцінку. Після розпаду імперії Габзбургів у 1919 році край увійшов до Чехословацької республіки. Демократичний уряд республіки продовжив розвиток молочно-сироварного виробництва на Рахівщині. Виділяли безвідсоткові кредити для будівництва молочарень і ферм. За державні кошти до полонин будували якісні кам’яні дороги, закупляли сироварне обладнання, посуду, одяг… За зведеними даними економічних показників Подкарпатської Русі (колишня назва Закарпаття) у 1938 році на державних полонинах Рахова виготовляли 16 тисяч кілограм єментальського сиру у рік. Виготовлений єментальський сир та інші молочні вироби щоденним потягом «Ясіня-Прага» доставляли до Праги і користувалися великим попитом.  Чехословацька держава звертала увагу на покращення породного складу худоби, виділяла кошти для придбання племінних биків, яких привозили з Швейцарії і Австрії. Також давали грошові премії за зразкове утримування худоби. Щорічно молодих гуцулів відправляли на курси для навчання у діючі молочні господарства Австрії для практичних навчань. Як вказує Еде Еган, полонинське господарство буде добре розвиватися тільки за наявності догляду за ними. Тому, на полонині Джерждева прелука (поблизу села Кваси) науковцями було розроблено так звану «Кейдерову систему». Суть цієї системи полягало у тому, що на верхній частині полонини подубували ферму на 60 голів ВРХ. Біля цієї ферми влаштували резервуар, куди скидали гній худоби (екскременти). Від цього резервуару було проведено труби, по яким вода і розріджений гній розтікалися по всій полонині. Такий спосіб удобрення полонини через декілька років дозволив покращити кормовий склад травостою, збільшити у три, а то й у чотири рази урожай травостою, ніж був до того. Завдяки такому дбайливому підживленню багатий урожай на цьому зразковому полонинському господарстві особливо здивував у посушливі роки. Є дані, що під час посушливих років сіно з Карпат потягом відправляли у центральні низинні регіони. Сировар Петер Неймет в селі Кваси Рахівського району із сиром «Емменталь» власного виробництва. 1941 рік У 1940 році Національний центр угорських молочних кооперативів (Országos Magyar Tejszövetkezeti Központ) виграв тендер на організацію сирного виробництва на Закарпатті. У 1941 році на схилах гори Квасівський Менчул побудовано дерев’яну сироварню з котлом на 1200 літрів та гвинтовим пресом. Вода до сироварні надходила по дерев’яному водогону із джерела неподалік. Щоденно на сироварні у Квасах виготовлялось 90-100 кг сиру «Емменталь». Продукція була сертифікована найбільшим виробником сиру в Угорщині — компанією родини Штауфер (Stauffer), вихідців зі Швейцарії.  

взято з karpatskijobjektiv.com 

            zakarpattya.net.ua

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedIn